Безпритульність, як складні життєві обставини — це відсутність місця постійного проживання. Безпритульність виникає внаслідок воєн, революцій, голоду, стихійного лиха, епідемій та інших потрясінь. Зростанню безпритульності також сприяють економічні кризи, безробіття, конфліктні ситуації в сім’ях, пияцтво батьків. У сучасному світі до причин безпритульності додалися збільшення міст і міграція (пересування) населення.

Характерними ознаками безпритульності є:

• повне припинення зв’язків із сім’єю, батьками, родичами;
• проживання в місцях, що не призначені для життя людей;
• здобування коштів для життя способами, які не визнаються в суспільстві (жебрацтво, крадіжка).

Одними з основних причин безпритульності — проблеми у сім’ї, втрата роботи, махінації з нерухомістю

У випадку втрати або відсутності власного житла КЗ “ЗОЦСПД” ЗОР

Надає в умовах цілодобового стаціонару допомогу та тимчасовий притулок, у разі відсутності засобів до існування забезпечує їх харчуванням у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Надає консультації з питань застосування норм законодавства, допомогу в оформленні документів, забезпечує захист та реалізацію прав дітей, молоді та сімей, зокрема шляхом представлення їх інтересів перед третіми особами.

Проводить оцінку потреб осіб, які звернулися до Центру, складає разом з ними індивідуальний план заходів щодо усунення складних життєвих обставин з установленням строку його виконання.

Сприяє працевлаштуванню, влаштуванню на навчання.

Надає інформацію про графік роботи структурних підрозділів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій різних форм власності, взаємодіє з ними при розв’язанні проблем осіб, які звернулися до Центру.

Інформує центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання особи, яка звернулася до Центру, про необхідність надання їй подальшої соціальної підтримки.

Порушує перед відповідними органами клопотання про застосування передбачених законодавством санкцій до фізичних та юридичних осіб у разі недотримання ними законодавства стосовно захисту прав, свобод та законних інтересів осіб, що тимчасово проживають у Центрі.

Зарахування до Центру осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, здійснюється згідно з наказом директора Центру, що видається на підставі:

письмової заяви особи (у разі звернення сім’ї — особистої заяви всіх повнолітніх її членів), яка звернулася до Центру, за наявності документа, що посвідчує особу, та виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (облікова форма № 027/о);

письмового клопотання місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання особи чи сім’ї.

Максимальний строк перебування особи у Центрі становить 90 діб.

Центру не приймаються особи:

• які перебувають в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
• із симптомами хвороби в гострому періоді або в період загострення хронічних захворювань;
• психічно хворі;
• що потребують постійного стороннього догляду і не в змозі самостійно себе обслуговувати.