У лексиконі сучасного українського суспільства усе частіше вживається термін «трафікінг» або ж «торгівля людьми». Здавалося б, людство давно забуло про явище работоргівлі, яке більшість з нас асоціюють з давньою та середньовічною історією – кріпацтвом, «чорним рабством» та іншими подібними явищами. Проте, як свідчать факти, работоргівля є  цілком сучасною реалією, чиє існування має потужне економічне підґрунтя. Ця проблема має глобальний характер, адже постраждати від торгівлі людьми може людина будь-якого віку, статі, походження, з будь-якою освітою і рівнем достатку.

Україна насамперед вважається країною походження постраждалих від торгівлі людьми. Але останніми роками вона стала також країною призначення. Так іноземці, що приїжджають в Україну із країн, де військові конфлікти продовжуються десятиріччями, у пошуках безпечного місця проживання можуть постраждати від торгівлі людьми на території України, так само, як і громадяни України, можуть потрапити у схожу ситуацію у власній країні.

Верховна Рада України ухвалила 20.09.2011 р. Закон «Про протидію торгівлі людьми». У Законі визначено основні напрями реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми; повноваження органів виконавчої влади під час здійснення заходів з протидії торгівлі людьми; механізм запобігання торгівлі людьми, боротьби з нею, надання допомоги та захисту постраждалим особам. Також закон визначає права постраждалих від торгівлі людьми осіб, які звернулися за допомогою; засади міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми. Крім того, передбачено посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані з торгівлею людьми.

Торгівля людьми заборонена і карається законом України за статтею 149 Кримінального кодексу.

Що таке Торгівля людьми

Торгівля людьми — здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Хто є постраждалим від торгівлі людьми

Постраждалими від торгівлі людьми є чоловіки, жінки та діти всіх національностей та класів. Постраждалими часто є честолюбні молоді люди, які шукають на кращі економічні можливості. Злочинці користуються їх надіями та мріями та продають їх в експлуатацію та рабство.

Більшість постраждалих від торгівлі людьми вважають, що їхнє рішення мігрувати у пошуках кращого працевлаштування – це підконтрольний їм процес. Вони не усвідомлюють, що від самого початку їх обманюють аби лише створити ситуацію, в якій їх можна буде експлуатувати.

Постраждалим від торгівлі людьми можете бути Ви чи хтось, кого Ви добре знаєте.

Для постраждалих від торгівлі людьми КЗ “ЗОЦСПД” ЗОР

Надає в умовах цілодобового стаціонару допомогу та тимчасовий притулок, у разі відсутності засобів до існування забезпечує їх харчуванням у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Надає консультації з питань застосування норм законодавства, допомогу в оформленні документів, забезпечує захист та реалізацію прав дітей, молоді та сімей, зокрема шляхом представлення їх інтересів перед третіми особами.

Проводить оцінку потреб осіб, які звернулися до Центру, складає разом з ними індивідуальний план заходів щодо усунення складних життєвих обставин з установленням строку його виконання.

Сприяє працевлаштуванню, влаштуванню на навчання.

Надає інформацію про графік роботи структурних підрозділів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій різних форм власності, взаємодіє з ними при розв’язанні проблем осіб, які звернулися до Центру.

Інформує центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання особи, яка звернулася до Центру, про необхідність надання їй подальшої соціальної підтримки.

Порушує перед відповідними органами клопотання про застосування передбачених законодавством санкцій до фізичних та юридичних осіб у разі недотримання ними законодавства стосовно захисту прав, свобод та законних інтересів осіб, що тимчасово проживають у Центрі.

Зарахування до Центру осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, здійснюється згідно з наказом директора Центру, що видається на підставі:

письмової заяви особи (у разі звернення сім’ї — особистої заяви всіх повнолітніх її членів), яка звернулася до Центру, за наявності документа, що посвідчує особу, та виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (облікова форма № 027/о);

письмового клопотання місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування або центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання особи чи сім’ї.

Максимальний строк перебування особи у Центрі становить 90 діб.

Центру не приймаються особи:

• які перебувають в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
• із симптомами хвороби в гострому періоді або в період загострення хронічних захворювань;
• психічно хворі;
• що потребують постійного стороннього догляду і не в змозі самостійно себе обслуговувати.